І ще раз про дамбу, але про інше

Цей пост не про те, хто винен в руйнуванні дамби (для цього були два попередні), а про подальші події. Так от, що дуже різнуло ще в перші дні — не те, що Україна та РФ почали звинувачувати один одного у підриві, то якраз було очікувано. А те, що не було навіть спроб (як мінімум публічно) організувати режим припинення вогню в цьому секторі для полегшення евакуації населення (на відміну від показушних спроб так званих «пасхального припинення вогню» та декількох інших по набагато менших причинах). При цьому — всім було ясно що як мінімум пару тижнів там ніяких бойових дій вести буде в принципі неможливо крім артилерійських перестрілок і можно спокійно евакуювати кожному свій берег. Замість цього — навпаки під час евакуація артилерія продовжувала активно працювати так наче ЗСУ будуть десантуватись прям по високій воді, чому є достатньо прикладів. 

Загалом я про це думав ще тоді, а зараз про це нагадав черговий пост Рожина/Кассада (я там забанений ще з минулого літа коли в нього була істерика від перших прильотів БПЛА по Криму, але тримаю як маячок російських методичок) про удари по українському буксиру в тій частині Дніпра та інших невеликих катерах. Рожин очікувано удає що це «заважали ЗСУ готовитись до десанту» (ага, по тому болоту яке там зараз після розливу), але ігнорує той факт що скоріш за все вони виконували там зовсім інші функції. Не кажучи вже про те як навіть з російської сторони критикували ефективність евакуації підконтрольного РФ лівого берега Дніпра.