Ну що, варто і мені написати невеличкий "ювілейний" пост. Пройшов рік з початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. За цей час змінилось багато чого і ще більше роботи лежить попереду. Але сьогодні - цікаво оглянутись назад і згадати як це було по ще відносно свіжій пам'яті.
Досі пам'ятаю яка була в мене перша реакція на події - шок. Так вже сталося, що я вперше за довгий час "наживо" послухав виступ 21.02 перед визнанням РФ ЛДНР. До цього я чув Путіна останній раз навіть не знаю коли - я більшість новин читаю в текстовому виді та взагалі навіть голоси більшості політиків не впізнаю. А тут - так сталось що мені трапилась та трансляція (яка була звісно записом, але не так важливо), я очікував короткої промови й вирішив таки послухати раз трапилось. В результаті, перше чим я був шокований це фактично цілою годиною "старечого бурчання" про минулі образи. Ну а друге - тоді я остаточно зрозумів що буде гаряче. Але навіть в той момент я не очікував що РФ ризикне йти ва-банк на Київ.
І ось, власне ранком 24 лютого мене спочатку розбудили дзвінком батьки. Перші дні пройшли в повному хаосі та в немалому ступені сюрреалізму. Одночасно і вже йшла війна, і ми ще ніяк не могли цього осягти в голові. Батько двічі змотався в Київ, спочатку забрав мою сестру з дочкою, потім ще наших родичів із Василькова. Обидва рази неймовірно пощастило, ми насправді зреагували дуже оперативно. Встиг і заправитись зранку до початку паніки, і потім з Василькова повернутись за лічені години до того як туди прилетіли ракети. Пізніше до нас приєднався ще один родич із території окупованої на той момент Київщини - і таким чином декілька місяців в нас в селі (куди переїхали з власне Черкас) був невеличкий притулок внутрішніх біженців поки росіяни не відійшли із півночі України.
Після того було багато чого за цей рік, але то вже для іншого, набагато більшого посту якщо я його колись напишу... А от що ще хотілось би згадати - це ейфорію по ту сторону кордону та радісні повідомлення про "розгромлений ВСУ". Сьогодні багато хто про це писав, ось один із прикладів
https://prosto-vova.livejournal.com/4092807.html При цьому - дуже показово як зараз ці ж люди удають що "нічого такого не було і все так і планувалось" :)
(окремо - дуже зручно зараз якщо тобі зустрічається незнайомий юзер в ЖЖ - заходити в журнал і дивитись історію постів за 24/02/2022)
Варто сказати, що вже фактично в перший день стало ясно що Україна буде битись, а під день третій - остаточно що "бліцкріг" в РФ не вийде (так, фразу про "три дні" Путін не казав звісно, але загалом ясно що план розраховував на швидку перемогу на полі боя). Чесно кажучи, до початку вторгнення я зовсім не був впевнений як себе поведуть як влада, так і українці. Але загалом був приємно здивований поведінкою що тих, що інших. Так, було багато хаосу, паніки та помилок. Але в той же час - дуже багато хто показав себе дуже достойно, що і відіграло немалу роль втому, що ми зараз маємо змогу це обговорювати. І ніколи не варто забувати ціну, яку ми з вами платимо за свою свободу.
Все буде Україна!
(репост із ЖЖ)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
